Молитовна практика молитви на Вервиці сягає ще перших початків християнста, та має дуже глибоку та давню історію. Зокрема ця практика зародилася на Сході, християни молячись, збиралися у спільноти, сторювали монастирі, в яких молячись нанизували сушені зернята ягід на шнурочки. Отож назва “вервиця” походить саме від слова “верв”, що означає “шнурок, мотузка”. Молитва на вервиці це є особлие набожество до Пресвятої Богородиці, яке з плином століть сформувалося в такому вигляді та формі, які ми можемо бачити сьогодні.
Також на сході є дуже популярна молитва на чотках. Чотки – це є замкнена мотузка зі звязаними вузлами чи нанизаними на неї кульки, призначена для відрахування прочитаних молитов та здійснених поклонів. Також на чотках моляться Ісусову молитву.





